Википедия паскаль: Блез Паскаль — Вікіпедія

Содержание

Блез Паскаль — Вікіпедія

Блез Паскаль
фр. Blaise Pascal[1]
Blaise pascal.jpg
Псевдоніми Louis de Montalte[1], Amos Dettonville і Salomon de Tultie
Народився 19 червня 1623(1623-06-19)
Клермон-Ферран
Помер 19 серпня 1662(1662-08-19) (39 років)
Париж
·рак шлунка
Поховання Церква Сент-Етьєн-дю-Мон[1]
Громадянство Франція Франція
Діяльність математик, філософ, богослов, фізик, письменник, французький мораліст, статистик
Сфера інтересів математика, фізика, філософія, література
Вчителі Марен Мерсенн
Відомий завдяки: трикутник Паскаля, закон Паскаля
Батько Етьєн Паскаль[1]
Брати, сестри  • Жаклін Паскаль[1] і Жильберта Пер’єd[1]
Автограф

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах


Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах


CMNS: Блез Паскаль у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паскаль.

Блез Паска́ль (Блез — ім’я, Паскаль — прізвище, фр. Blaise Pascal; 19 червня 1623(16230619), Клермон-Ферран — 19 серпня 1662, Париж) — французький філософ, письменник, фізик, математик.

Один із засновників математичного аналізу, теорії ймовірностей та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики. Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного преса й шприца та іншими відкриттями. Автор знаменитих «Думок» та «Листів до провінціала», які стали класикою французької літератури.

На честь Паскаля названа одиниця вимірювання тиску (Паскаль), а також популярна мова програмування Pascal.

Дитинство[ред. | ред. код]

Паскаль народився 19 червня 1623 року в місті Клермон-Ферран (Овернь) в родині голови податкового управління Етьєна Паскаля й Антуанетти Бегон, дочки сенешаля Оверні. У Паскалів було троє дітей — Блез і дві його сестри: молодша — Жаклін і старша — Жильберта. Мати померла, коли Блезу було 3 роки. У 1631 році сім’я переїхала до Парижа.

Блез ріс обдарованою дитиною. Його батько Етьєн самостійно займався освітою хлопчика; Етьєн сам непогано розбирався в математиці — дружив з Мерсенном і Дезаргом, відкрив і досліджував невідому раніше алгебричну криву, що відтоді отримала назву «равлик Паскаля», входив до комісії з визначення довготи, створеної Рішельє.

Паскаль-батько дотримувався принципу, за яким складність предмета мала відповідати розумовим здібностям дитини. За його планом давні мови Блез мав вивчати з 12-ти, а математику з 15-16-річного віку. Метод навчання полягав у поясненні загальних понять і правил та наступному переході до вивчення окремих питань. Так, знайомлячи восьмирічного хлопчика із законами граматики, спільними для всіх мов, батько мав на меті навчити його мислити раціонально. Удома постійно проводилися бесіди з питань математики і Блез надзвичайно цікавився цим предметом. Батько, який побоювався, що математика завадить синові вивчати латинську та грецьку мови, обіцяв звернутися до математики в майбутньому. Якось на чергове запитання сина про те, що таке геометрія, Етьєн коротко відповів, що це спосіб креслити правильні фігури і знаходити між ними пропорції, проте заборонив йому будь-які дослідження в цій сфері. Однак Блез на самоті заходився вугіллям креслити на підлозі різні фігури і вивчати їх. Не знаючи геометричних термінів, він називав лінію «паличкою», а коло «кільцем». Коли батько випадково застав Блеза за одним з таких самостійних уроків, він був вражений: хлопчик, який не знав навіть назв фігур, самостійно довів 32-гу теорему Евкліда про суму кутів трикутника. За порадою свого друга Ле Пайєра Етьєн Паскаль відмовився від свого первинного плану навчання і дозволив читати синові математичні книги. У години відпочинку Блез вивчав Евклідову геометрію, пізніше, з допомогою батька, перейшов до робіт Архімеда, Аполлонія і Паппа, потім — Дезарга.

У 1634 (Блезу було 11 років), хтось за обіднім столом зачепив ножем фаянсовий таріль. Він зазвучав. Хлопчик звернув увагу, що варто було торкнутися до тарелі пальцем, як звук зник. Щоб знайти цьому пояснення, Паскаль провів серію дослідів, результати яких пізніше виклав у «Трактаті про звуки».

З 14 років Паскаль брав участь у семінарах Мерсенна, що проводилися щочетверга. Тут він познайомився з Дезаргом. Юний Паскаль був одним з небагатьох, хто вивчав його праці, написані складною мовою й насичені новоствореними термінами. Він удосконалював ідеї, висловлені Дезаргом, узагальнюючи і спрощуючи обґрунтування.

У 1640 році виходить перший друкований твір Паскаля — «Есе про конічні перетини», результат дослідження робіт Дезарга. У цей твір автор включив теореми (докази не наводяться), три визначення, три леми і вказав розділи запланованої праці про конічні перетини. Третя лема з «Досвіду…» є теоремою Паскаля: якщо вершини шестикутника лежать на певному конічному перерізі, то три точки перетину прямих, що містять протилежні сторони, лежать на одній прямій. Цей результат і 400 наслідків з нього Паскаль виклав у «Повній праці про конічні перетини», про завершення якої Паскаль повідомив п’ятнадцять років по тому. Зараз ця праця відносилася б до проективної геометрії. «Повна праця…» так і не була опублікована: у 1675 році її прочитав у рукописі Ляйбніц, який рекомендував племіннику Паскаля Етьєну Пер’є терміново надрукувати її. Однак Пер’є не прислухався до думки Лейбніца, згодом рукопис було загублено.

Руан[ред. | ред. код]

У січні 1640 року родина Паскалів переїхала до Руана. У ці роки здоров’я Паскаля, і без того слабке, стало погіршуватися. Проте він продовжував працювати.

CMNS:

Батько Блеза за родом служби в Руані (посада інтенданта Нормандії) часто займався стомливими розрахунками, син також допомагав йому в розподілі податків і мит. Зіткнувшись з традиційними способами обчислень, Паскаль визнав їх незручними і задумав створити обчислювальний пристрій, який міг би допомогти спростити розрахунки. У 1642 році (у 19 років) Паскаль почав створення своєї Лічильної машини «паскаліни», в цьому, за його власним визнанням, йому допомогли знання, отримані в ранні роки. Машина Паскаля виглядала як скринька, наповнена численними, пов’язаними одна з одною зубчастою передачею, шестернями. Числа, які треба було додати або відняти, вводилися відповідним поворотом коліщат, принцип роботи ґрунтувався на рахунку обертів. Оскільки успіх у здійсненні задуму залежав від того, наскільки точно ремісники відтворювали розміри і пропорції деталей машини, Паскаль сам був присутній при виготовленні її деталей.

Незабаром машина Паскаля була підроблена в Руані одним годинникарем, який не бачив оригіналу і побудував копію, спираючись лише на розповіді про «рахункове колесо». Попри те, що підроблена машина була зовсім непридатна для виконання математичних операцій, Паскаль, зачеплений цією історією, залишив роботу над своїм механізмом. Аби спонукати його продовжити вдосконалення машини, друзі привернули до неї увагу канцлера Сег’є. Той, після вивчення проекту, рекомендував Паскалю не зупинятися на досягнутому. У 1645 році Паскаль продемонстрував Сег’є готову модель машини. До 1652 року під його наглядом було створено близько 50 варіантів «паскаліни». У 1649 році він отримав королівський привілей на лічильну машину: заборонялися як копіювання моделі Паскаля, так і створення без його дозволу будь-яких інших видів лічильних машин; заборонявся їх продаж іноземцями в межах Франції. Сума штрафу за порушення заборони становила три тисячі ліврів і мала бути розділена на три рівні частини: третина мала надійти до скарбниці, інша третина — у паризьку лікарню й остання третина — Паскалю, або власнику його прав. Вчений витратив чимало коштів на створення машини, проте складність її виготовлення і висока ціна стали перешкодою на шляху комерційної реалізації проекту.

Винайдений Паскалем принцип пов’язаних коліщат майже на три століття став основою створення більшості арифмометрів.

У 1646 році родина Паскаля через лікарів, які лікували Етьєна, познайомилася з янсенізмом. Блез, вивчивши трактат Янсена «Про перетворення внутрішньої людини» з критикою прагнення до «величі, знання, задоволення», відчуває сумніви: чи не є його наукові пошуки гріховним і недостойним заняттям? З усієї родини саме він найглибше переймається ідеями янсенізму, переживаючи своє «перше навернення». Однак наразі він не залишає заняття наукою.

Досліди з трубкою Торрічеллі[ред. | ред. код]

Пам’ятник Паскалю на вежі Сен-Жак в Парижі

Наприкінці 1646 року Паскаль, довідавшись від батькового знайомого про торрічеллеву трубку, повторив дослід італійського вченого. Потім він зробив серію видозмінених експериментів, прагнучи довести, що простір у трубці над ртуттю не заповнено ні її парами, ні розрідженим повітрям, ні жодною «тонкою матерією». У 1647 році, вже перебуваючи в Парижі й не зважаючи на загострення своєї хвороби, Паскаль опублікував результати своїх дослідів у трактаті «Нові досліди, що стосуються порожнечі». У кінцевій частині своєї праці Паскаль стверджував, що простір у верхній частині трубки «не заповнено жодними відомими в природі речовинами … і можна вважати цей простір справді порожнім, доти, поки експериментально не буде доведено існування там якоїсь речовини». Це був попередній доказ можливості існування порожнечі й того, що гіпотеза Арістотеля про «страх порожнечі» має межі.

Згодом Паскаль зосередився на доведенні того, що стовпчик ртуті в скляній трубці утримується тиском повітря. На прохання Паскаля його зять Флорен Пер’є провів серію експериментів біля гори Пюї-де-Дом в Клермоні й описав результати у листі до Блеза: різниця у висоті стовпчика ртуті на вершині й біля підніжжя гори склала 3 дюйми 1 1 / 2 лінії.

У Парижі на вежі Сен-Жак досліди повторив уже сам Паскаль, їхні результати цілком підтвердили дані Пер’є. На честь цього відкриття на вежі було встановлено пам’ятник вченому. У «Оповіді про великий експеримент рівноваги рідин» (1648) Паскаль наводить своє листування із зятем та наслідки, що випливають з цього досвіду: тепер є можливість «дізнатися, чи знаходяться два місця на одному рівні, тобто чи однаково вони віддалені від центру землі, або яке з них розташоване вище, як би не були вони далекі один від одного «. Паскаль зазначав також, що всі явища, приписувані раніше «страхові порожнечі» насправді є наслідком тиску повітря. Узагальнюючи отримані результати, Паскаль зробив висновок, що тиск повітря є окремий випадок рівноваги рідин і тиску усередині них. Паскаль підтвердив припущення Еванджеліста Торрічеллі про існування атмосферного тиску .

Розвиваючи результати досліджень Стевіна і Галілея в сфері гідростатики у своєму «Трактаті про рівновагу рідин» (1653, опублікований в 1663), Паскаль підійшов до встановлення закону розподілу тиску в рідинах. У другому розділі трактату він формує ідею гідравлічного преса: «посудина, заповнена водою, є новим принципом механіки і новою машиною для збільшення сил до бажаного ступеня, тому що за допомогою цього засобу людина зможе підняти будь-який запропонований їй тягар» і зазначає, що принцип його дії підпорядковується тому ж закону, що і принцип дії важеля, блоку, нескінченного ґвинта. Почавши з простого повторення досліду Торрічеллі, Паскаль спростував одну з основних аксіом старої фізики і встановив основний закон гідростатики.

У 1651 році батько, Етьєн Паскаль, помер. Молодша сестра, Жаклін, пішла в монастир Пор-Рояль. Блез, раніше підтримував сестру в її прагненні до чернечого життя, але боячись втратити друга і помічника, просив Жаклін не залишати його. Однак сестра залишилася непохитною.

Світське життя «Математика випадку»[ред. | ред. код]

Звичне життя Паскаля закінчилася. Погіршився і стан його здоров’я: лікарі наказують зменшити розумове навантаження. Паскаль бував у вищому світі, зав’язував світські відносини. Навесні 1652 року в Малому Люксембурзькому палаці, у герцогині д’Егійон він продемонстрував свою арифметичну машину і ставив фізичні досліди, що викликало загальне захоплення. Машина Паскаля пробудила інтерес у шведської королеви Крістіни — на прохання абата Бурделя вчений подарував їй один зразок свого винаходу. У цей період у Паскаля знову з’явився інтерес до досліджень, прагнення до слави, які він пригнічував у собі під впливом вчання янсеністів.

Найближчим з друзів-аристократів для вченого став герцог де Роан, що захоплювався математикою. У будинку герцога, в якому Паскаль проживав тривалий час, йому було виділено окрему кімнату. Через Роана Паскаль познайомився з багатієм і пристрасним гравцем Дамьє Міттоном, ерудитом кавалером де Мері. Роздуми, засновані на спостереженнях, зроблених Паскалем у світському товаристві, пізніше ввійшли до його «Думок».

CMNS:

Кавалер де Мері, великий шанувальник азартних ігор, запропонував Паскалю в 1654 році розв’язати деякі задачі, що виникають за певних ігрових умов. Перше завдання де Мері — про кількість кидків двох гральних костей, після якого ймовірність виграшу перевищує ймовірність програшу, — була вирішена ним самим, Паскалем, Ферма і Робервалем. У ході розв’язання другої, набагато складнішої задачі, в листуванні Паскаля з Ферма, закладаються основи теорії імовірності. Вчені, під час розв’язання задачі про розподіл ставок між гравцями при перерваній серії партій (цим також займався італійський математик XV століття Лука Пачолі), використовували кожен свій аналітичний метод підрахунку ймовірностей і прийшли до однакового результату. Інформація про пошуки Паскаля і Ферма підштовхнула Гюйгенса до заняття проблемами імовірності, який сформулював у своєму творі «Про розрахунки в азартних іграх» (1657) визначення математичного очікування. Паскаль створює «Трактат про арифметичний трикутник» (виданий в 1665 році), де досліджує властивості «трикутника Паскаля» та його застосування в підрахунку числа сполук, не вдаючись до алгебраїчних формул. Одним з додатків до трактату була робота «Про підсумовування числових степенів», де Паскаль пропонує метод підрахунку степенів чисел натурального ряду.

У цей період життя Паскаль мав безліч планів на майбутнє. У листі Паризької академії (1654) він повідомив, що готує фундаментальну працю під назвою «Математика випадку».

«Меморіал»[ред. | ред. код]

У ніч з 23 на 24 листопада 1654 року, «від десяти з половиною годин вечора до пів на першу ночі», Паскаль, за його словами, пережив містичне осяяння згори. Прийшовши до тями, він тут же переписав думки, записавши їх на шматочку пергаменту, який згодом зашив під підкладку свого одягу. З цією реліквією, яку його біографи назвуть «Меморіалом» або «Амулетом Паскаля» він не розлучався до самої смерті. Запис було виявлено в будинку його старшої сестри, коли впорядковували речі вже померлого Паскаля.

Ось як висловився про Меморіал дослідник життя Паскаля Борис Тарасов: «Хоча Паскаль залишив нащадкам чимале число текстів релігійного змісту, жоден з них не пояснює свого автора в такій мірі, як це робить Меморіал. Уперше виражену тут Паскалем глибинну суперечність науки і віри, філософії і теології вогненною рисою пройде через всю його долю» (с. 209).

Ця подія докорінно змінила його життя. Паскаль не розповів про те, що трапилося навіть сестрі Жаклін, але попрохав главу Пор-Рояля Антуана Сенглена стати його духівником. Паскаль обриває світські зв’язки і приймає рішення залишити Париж.

Пор-Рояль[ред. | ред. код]

Спочатку Паскаль жив в замку Вомюрьє у герцога де Люїна, потім, у пошуках самоти, переселився в заміський Пор-Рояль. Він цілковито припинив заняття наукою, розглядаючи їх як гріховні. Попри суворий режим, якого дотримувалися відлюдники Пор-Рояля, Паскаль відчував значне поліпшення свого здоров’я і переживав духовне піднесення. Відтепер він став апологетом янсенізму і віддав усі сили літературі, направивши своє перо на захист «вічних цінностей». Здійснив паломництво по паризьких церков (він обійшов їх усі). Готував для «малих шкіл» янсеністів підручник «Елементи геометрії» з додатками «Про математичний розум» і «Мистецтво переконувати».

«Листи до провінціала»[ред. | ред. код]

Духовним лідером Пор-Рояля був один з найосвіченіших людей того часу — доктор Сорбонни Антуан Арно. На його прохання Паскаль долучився до полеміки янсеністів з єзуїтами і написав «Листи до провінціала» — блискучий зразок французької літератури, що містить гостру критику орденів і пропаганду моральних цінностей, що їх він виклав у дусі раціоналізму. Почавши з обговорення догматичних розбіжностей між янсенізмом і єзуїтами, Паскаль перейшов до засудження моральної теології останніх. Не допускаючи переходу на особистості (велика частина батьків ордена провадила бездоганне життя), він засуджував казуїстику єзуїтів, яка веде, на його думку, до падіння моральності людини.

«Листи» було опубліковано в 1656–1657 роках під псевдонімом. Вони викликали чималий скандал. Паскаль ризикував потрапити в Бастилію, йому довелося деякий час переховуватися, він часто міняв місця свого перебування і жив під чужим ім’ям. Вольтер писав: «Робилися спроби різними способами показати єзуїтів огидними; Паскаль зробив більше: він показав їх смішними».

Дослідження циклоїди[ред. | ред. код]

CMNS:

Відмовившись від систематичних занять наукою, Паскаль все-таки зрідка обговорював математичні питання з друзями, але не збирався більше займатися науковою творчістю. Єдиним винятком стало фундаментальне дослідження циклоїди (як розповідали друзі, він зайнявся цією проблемою, щоб відволіктися від зубного болю). За одну ніч Паскаль розв’язав задачу Мерсенна про циклоїди і зробив низку відкриттів у її вивченні. Спочатку Паскаль не бажав розголошувати отримані результати. Але його друг герцог де Роан умовив влаштувати конкурс на розв’язання задач з визначення площі та центру ваги сегмента та обсягів і центрів тяжіння тіл обертання циклоїди серед математиків Європи. У конкурсі брало участь багато прославлених вчених: Джон Валліс, Гюйгенс, Рен та інші. Хоча не всі учасники розв’язали поставлене завдання, у процесі роботи над ними було зроблено важливі відкриття: Гюйгенс винайшов циклоїдальний маятник, а Рен визначив довжину циклоїди. Розв’язок Паскаля журі під головуванням Каркаві визнало найліпшим, а його використання методу нескінченно малих вплинуло надалі на створення диференціального й інтегрального числення.

«Думки»[ред. | ред. код]

Ще близько 1652 року Паскаль задумав створити фундаментальну працю — «Апологію християнської релігії». Однією з головних цілей «Апології …» мала стати критика атеїзму і захист віри. Він постійно міркував над проблемами релігії, його задум змінювався з плином часу, але приступити до роботи над працею, що була задумана ним як основна праця життя, заважали різні обставини. Починаючи з середини 1657 року Паскаль робить фрагментарні записи для «Апології …» на окремих аркушах, класифікуючи їх за змістом. Своїми планами він поділився з відлюдниками Пор-Рояля восени 1658 року, на створення книги Паскаль відводив собі десять років. Хвороба перешкодила йому: з початку 1659 він робив тільки уривчасті записи, лікарі заборонили йому будь-які розумові навантаження, але хворий примудрився записувати все, що спадало йому на думку, буквально на будь-якому підручному матеріалі.

Пізніше він не зміг навіть диктувати і припинив роботу. Після смерті Блеза друзі-янсеністи знайшли цілі пачки таких нотаток, перев’язаних мотузкою. Збереглося близько тисячі уривків, різних за жанром, обсягом і ступенем завершеності. Вони були розшифровані і видані книгою під назвою «Думки про релігію та інші предмети» (фр. Pensées sur la religion et sur quelques autres sujets), потім книга називалася просто «Думки» (фр. Pensées). В основному книга присвячена стосункам Бога і людини, а також апологетиці християнства в янсеністському розумінні. У цьому ж рукописі містився опис доказів розумності віри на основі теорії ігор, що став відомим, як парі Паскаля.

«Думки» стали класикою французької літератури, а Паскаль став єдиним у новій історії великим літератором і великим математиком водночас.

Останні роки[ред. | ред. код]

З 1658 року здоров’я Паскаля швидко погіршилось. За сучасними міркуваннями, протягом всього життя Паскаль страждав від комплексу захворювань: рак мозку, кишковий туберкульоз, ревматизм. Його гнітила фізична слабкість, переслідували жахливі головні болі. Гюйгенс, який відвідав Паскаля в 1660 році, застав його глибоким старцем, хоча Паскалю було всього 37 років. Паскаль розумів, що скоро помре, але не відчував страху перед смертю, кажучи сестрі Жильберту, що смерть забирає в людини «нещасну здатність грішити». Не маючи можливості ні читати, ні писати, ні міркувати, він займався добродійністю і зрідка відвідував старих друзів.

Восени 1661 року Паскаль поділився з герцогом де Роаном ідеєю створення дешевого і доступного всім способу пересування в багатомісних каретах. Герцог створив акціонерне товариство для реалізації цього проекту і 18 березня 1662 року в Парижі відкрився перший маршрут громадського транспорту, названого згодом омнібусом.

CMNS: Епітафія Паскалю. Церква Сен-Етьєн-дю-Мон. Париж

У жовтні 1661 року, в розпал нового витка переслідування янсеністів, померла сестра Жаклін. Це був тяжкий удар для Паскаля.

У той же час влада зажадала від Пор-Рояльскої громади беззастережного підписання формуляра, який засуджував п’ять положень вчення Янсена. Серед янсеністів не було повної згоди. Група, очолювана Арно і Ніколем, вважала, що слід виробити застереження до формуляра, які задовольнили б усі сторони, і підписати його. Паскаль схилявся до тих, хто пропонував жорсткіший варіант роз’яснення до формуляра, який вказував би на помилковість рішення папи. Довгі суперечки було вирішено припинити загальним голосуванням, яке відбулося на квартирі Паскаля. Більшість погодилася з думкою Арно. Вражений Паскаль відмовився від боротьби і практично припиняє спілкування з відлюдниками Пор-Рояля.

19 серпня 1662 року після тривалої хвороби Блез Паскаль помер. Поховали його в парафіяльній церкві Парижа Сен-Етьєн-дю-Мон.

«Я поціновую геній та красномовство Паскаля, але що більше я його шаную, то більше переконуюся, що він сам повиправляв би багато зі своїх Думок, які накидував як прийдеться на папері, аби згодом з ними розібратися: і саме захоплюючись його генієм, я поборюю деякі його ідеї.» Вольтер, «Філософські листи», лист XXV, 1734

«Він бачив світ як картину великого духу, віднаходячи серед своїх помилок витончений голос істини. Тисячі захоплюються ним, але я не думаю, що в нього є учні.» Еміль Золя, «Моя ненависть», 1866

«Думки Паскаля, Мемуари Сен-Сімона та Мемуари з того світу — три твори, що створили сучасну французьку прозу. І всі три були опубліковані посмертно.» Анрі Монтерлан, «Записники», Ґаллімар, 1957

«У світі ніколи не було потужнішого генія, ніж Паскаль. Але ніколи не було й жалюгіднішого.» Анатоль Франс, «Літературне життя», т. 4, 1898

«Ось приклад, що викликає глибоке співчуття: загибель Паскаля, який вірив у те, що причиною загибелі його розуму був первородний гріх, між тим як нею було лише християнство.» Фрідріх Ніцше «Антихрист»

«Тонкі розуми дивуються з Паскаля як письменника найдосконалішого в найбільше століття французької мови. Кожен рядок, що вийшов з-під його пера, шанується як коштовний камінь.» Жозеф Бертран

«Я б зробив Паскаля сенатором.» Наполеон

«[Читав] дивного Паскаля… людину великого розуму і великого серця… не міг не розчулитися до сліз, читаючи його і усвідомлюючи своє повне єднання з цією померлою сотні років тому людиною.» Лев Толстой

«Яка глибина, яка ясність — яка велич!… Яка вільна, сильна, зухвала і могутня мова!» Іван Тургенєв

Відкриття та винаходи[ред. | ред. код]

  1. Паскаліна
  2. Гідравлічний прес
  3. Трикутник Паскаля
  4. Закон Паскаля
  1. «Есе про конічні перетини» (Essai pour les coniques, 1639 за іншими даними 1642) — теорема Паскаля про те, що у будь-якому шестикутнику, вписаному в еліпс, гіперболу або параболу, точки перетину трьох пар протилежних сторін лежать на одній прямій.
  2. «Нові досліди, що стосуються порожнечі» (Expériences nouvelles touchant le vide, 1647)
  3. «Трактат про рівновагу рідин» (Traités de l’équilibre des liqueurs, 1663)
  4. «Трактат про вагу маси повітря» (Traités de la pésanteur de la masse de l’air, 1663)
  5. «Трактат про арифметичний трикутник» (Traité du triangle arithmétique avec quelques autres petits traités sur la méme matiére, 1654, виданий у 1665)
  6. «Листи до провінціала» — серія з вісімнадцяти листів, опублікованих у 1656—1657, шедевр французької сатиричної прози.
  7. «Молитовне звернення про те, як діяти на благо хвороб» (Priére pour demander é Dieu le bon usages des maladies, 1779)
  8. «Думки про релігію та інші предмети» (Pensées sur la religion et sur quelques autres sujets) — посмертне видання, організоване родичами: змішане з усіх чернеток, що вони змогли знайти, більшою частиною з незакінченою «Апології християнської релігії» (Apologie de la religion chrétienne). Містить серед іншого так званий аргумент Парі.
  9. «Трактат про порожнечу» — не був опублікований, після смерті автора було знайдено лише фрагменти.
  10. Міркування про любовну пристрасть. На примірнику рукопису, знайденого В. Кузеном в бібліотеці Сен-Жермен-де-Пре в 1843 році, значилося, що вона приписується Паскалю. Єдиної думки щодо авторства Паскаля немає.

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Паскаль. Думки про релігію. — Львів: Місіонер, 1995. — 170 с.
  • Блез Паскаль. Думки. пер. з французької А. Перепаді, О. Хоми — Київ: Дух і літера, 2009. — 704 с. — ISBN 966-7888-93-2[2]

Увічнення пам’яті[

Паскаль, Блез — Википедия

Блез Паска́ль (фр. Blaise Pascal [blɛz pasˈkal]; 19 июня 1623, Клермон-Ферран, Франция — 19 августа 1662, Париж, Франция) — французский математик, механик, физик, литератор и философ. Классик французской литературы, один из основателей математического анализа, теории вероятностей и проективной геометрии, создатель первых образцов счётной техники, автор основного закона гидростатики.

Биография

Детство

Паскаль родился в городе Клермон-Ферран (французская провинция Овернь) в семье председателя налогового управления Этьена Паскаля и Антуанетты Бегон, дочери сенешаля Оверни. У Паскалей было трое детей — Блез и две его сестры: младшая — Жаклин и старшая — Жильберта. Мать умерла, когда Блезу было 3 года. В 1631 году семья переехала в Париж[8].

Блез рос одарённым ребёнком. Его отец Этьен самостоятельно занимался образованием мальчика; Этьен и сам неплохо разбирался в математике — дружил с Мерсенном и Дезаргом, открыл и исследовал неизвестную ранее алгебраическую кривую, с тех пор получившую название «улитка Паскаля», входил в комиссию по определению долготы, созданную Ришельё.

Паскаль-отец придерживался принципа соответствия сложности предмета умственным способностям ребёнка. По его плану древние языки Блез должен был изучать с 12 лет, а математику с 15-16-летнего возраста. Метод обучения состоял в объяснении общих понятий и правил и последующем переходе к изучению отдельных вопросов. Так, знакомя восьмилетнего мальчика с законами грамматики, общими для всех языков, отец преследовал цель научить его мыслить рационально. В доме постоянно велись беседы по вопросам математики и Блез просил познакомить его с этим предметом. Отец, опасавшийся, что математика помешает сыну изучать латинский и греческий языки, обещал в будущем познакомить его с этим предметом. Как-то раз, на очередной вопрос сына о том, что такое геометрия, Этьен кратко ответил, что это способ чертить правильные фигуры и находить между ними пропорции, однако запретил ему всякие исследования в этой области. Однако Блез, оставаясь один, принялся углём чертить на полу различные фигуры и изучать их. Не зная геометрических терминов, он называл линию «палочкой», а окружность «колечком». Когда отец случайно застал Блеза за одним из таких самостоятельных уроков, он был потрясён: мальчик, не знавший даже названий фигур, самостоятельно доказал 32-ю теорему Евклида о сумме углов треугольника. По совету своего друга Ле Пайера Этьен Паскаль отказался от своего первоначального плана обучения и разрешил читать сыну математические книги[9]. В часы отдыха Блез изучал Евклидову геометрию, позднее, с помощью отца, перешёл к работам Архимеда, Аполлония и Паппа, потом — Дезарга.

В 1634 году (Блезу было 11 лет), кто-то за обеденным столом зацепил ножом фаянсовое блюдо. Оно зазвучало. Мальчик обратил внимание, что стоило прикоснуться к блюду пальцем, как звук исчез. Чтобы найти этому объяснение, Паскаль провёл серию опытов, результаты которых позднее изложил в «Трактате о звуках»[10][11].

С 14 лет Паскаль участвовал в еженедельных семинарах Мерсенна, проводимых по четвергам. Здесь он познакомился с Дезаргом. Юный Паскаль был одним из немногих, кто изучал его труды, написанные сложным языком и насыщенные новоизобретёнными терминами. Он совершенствовал идеи, высказанные Дезаргом, обобщая и упрощая обоснования. В 1640 году выходит первое печатное произведение Паскаля — «Опыт о конических сечениях»[12], результат исследования работ Дезарга. В это сочинение автор включил теоремы (доказательства не приводятся), три определения, три леммы и указал главы планируемого труда, посвящённого коническим сечениям. Третья лемма из «Опыта…» является теоремой Паскаля: если вершины шестиугольника лежат на некотором коническом сечении, то три точки пересечения прямых, содержащих противоположные стороны, лежат на одной прямой. Этот результат и 400 следствий[13] из него Паскаль изложил в «Полном труде о конических сечениях», о завершении которого Паскаль сообщил пятнадцать лет спустя и который сейчас отнесли бы к проективной геометрии. «Полный труд…» так и не был опубликован: в 1675 году его прочёл в рукописи Лейбниц[14], рекомендовавший племяннику Паскаля Этьену Перье срочно напечатать его. Однако Перье не прислушался к мнению Лейбница, впоследствии рукопись была утеряна[15].

Руан

В январе 1640 года семья Паскаля переезжает в Руан[16]. В эти годы здоровье Паскаля, и без того неважное, стало ухудшаться. Тем не менее он продолжал работать.

Счётная машина Паскаля

Отец Блеза по роду службы в Руане (интендантом Нормандии) часто занимался утомительными расчётами, сын также помогал ему в распределении податей, пошлин и налогов[17]. Столкнувшись с традиционными способами вычислений и, находя их неудобными, Паскаль задумал создать вычислительное устройство, которое могло бы помочь упростить расчёты. В 1642 году (в 19 лет) Паскаль начал создание своей суммирующей машины «паскалины», в этом, по его собственному признанию, ему помогли знания, полученные в ранние годы. Машина Паскаля выглядела как ящик, наполненный многочисленными связанными друг с другом шестерёнками. Складываемые либо вычитаемые числа вводились соответствующим поворотом колёс, принцип работы основывался на счёте оборотов. Так как успех в осуществлении замысла зависел от того, насколько точно ремесленники воспроизводили размеры и пропорции деталей машины, Паскаль сам присутствовал при изготовлении её составляющих. Вскоре машина Паскаля была подделана в Руане одним часовщиком, который не видел оригинала и построил копию, руководствуясь лишь рассказами о «счётном колесе». Несмотря на то, что поддельная машина была совершенно непригодна для выполнения математических операций, Паскаль, задетый этой историей, оставил работу над своим механизмом. Чтобы побудить его продолжить совершенствование машины, друзья привлекли к ней внимание канцлера Сегье. Тот, изучив проект, рекомендовал Паскалю не останавливаться на достигнутом[18]. В 1645 году Паскаль преподнёс Сегье готовую модель машины. До 1652 года под его наблюдением было создано около 50 вариантов «паскалины». В 1649 году он получил королевскую привилегию на счётную машину: возбранялись как копирование модели Паскаля, так и создание без его разрешения любых других видов суммирующих машин; запрещалась их продажа иностранцами в пределах Франции. Сумма штрафа за нарушение запрета составляла три тысячи ливров и должна была быть разделена на три равные части: для поступления в казну, парижскую больницу и Паскалю, либо обладателю его прав[19]. Учёный затратил много средств на создание машины, однако сложность её изготовления и высокая стоимость препятствовали коммерческой реализации проекта.

Изобретённый Паскалем принцип связанных колёс почти на три столетия стал основой создания большинства арифмометров.

В 1646 году семья Паскаля через врачей, лечивших Этьена, знакомится с янсенизмом. Блез, изучив трактат Янсения «О преобразовании внутреннего человека» с критикой стремления к «величию, знанию, удовольствию», испытывает сомнения: не являются ли его научные изыскания греховным и богопротивным занятием? Из всей семьи именно он проникается наиболее глубоко идеями янсенизма, переживая своё «первое обращение». Однако пока он не оставляет занятия наукой[20].

Опыты с трубкой Торричелли

Памятник Паскалю на башне Сен-Жак в Париже

В конце 1646 года Паскаль, узнав от знакомого своего отца о торричеллиевой трубке, повторил опыт итальянского учёного. Затем он произвёл серию видоизменённых экспериментов, стремясь доказать, что пространство в трубке над ртутью не заполнено ни её парами, ни разреженным воздухом, ни некоей «тонкой материей». В 1647 году, уже находясь в Париже и несмотря на обострившуюся болезнь, Паскаль опубликовал результаты своих опытов в трактате «Новые опыты, касающиеся пустоты». В заключительной части своего труда Паскаль утверждал, что пространство в верхней части трубки «не заполнено никакими известными в природе веществами … и можно считать это пространство действительно пустым, до тех пор, пока экспериментально не доказано существования там какого-либо вещества». Это было предварительное доказательство возможности пустоты и того, что гипотеза Аристотеля о «боязни пустоты» имеет пределы.

Впоследствии Паскаль сосредоточился на доказательстве того, что столбик ртути в стеклянной трубке удерживается давлением воздуха. По просьбе Паскаля его зять Флорен Перье провёл серию экспериментов у горы Пюи-де-Дом в Клермоне и описал результаты (разница в высоте столбика ртути на вершине и у подножия горы составила 3 дюйма 1 1/2 линии) в письме Блезу. В Париже на башне Сен-Жак опыты повторяет уже сам Паскаль, полностью подтвердив данные Перье[21]. В честь этих открытий на башне был установлен памятник учёному. В «Рассказе о великом эксперименте равновесия жидкостей» (1648) Паскаль привёл свою переписку с зятем и следствия, вытекающие из этого опыта: теперь есть возможность «узнать, находятся ли два места на одном уровне, то есть одинаково ли они удалены от центра земли, или которое из них расположено выше, как бы ни были они далеки друг от друга».

Паскаль отмечал также, что все явления, приписываемые ранее «боязни пустоты» на самом деле следствия давления воздуха. Обобщая полученные результаты, Паскаль сделал вывод, что давление воздуха есть частный случай равновесия жидкостей и давления внутри них. Паскаль подтвердил предположение Торричелли о существовании атмосферного давления. Развивая результаты исследований Стевина и Галилея в области гидростатики в своём «Трактате о равновесии жидкостей» (1653, опубликован в 1663), Паскаль подошёл к установлению закона распределения давления в жидкостях. Во второй главе трактата он формирует идею гидравлического пресса: «сосуд, наполненный водою, является новым принципом механики и новой машиной для увеличения сил в желаемой степени, потому что с помощью этого средства человек сможет поднять любую предложенную ему тяжесть» и отмечает, что принцип его действия подчиняется тому же закону, что и принцип действия рычага, блока, бесконечного винта. Паскаль вошёл в историю науки, начав с простого повторения опыта Торричелли, он опроверг одну из основных аксиом старой физики и установил основной закон гидростатики[22].

В 1651 году отец, Этьен Паскаль, умер. Младшая сестра, Жаклин, ушла в монастырь Пор-Рояль. Блез, ранее поддерживавший сестру в её стремлении к монашеской жизни, боясь потерять друга и помощника, просил Жаклин не оставлять его. Однако она осталась непреклонна.

Паскаль (язык программирования) — Википедия

У этого термина существуют и другие значения, см. Паскаль.

Паскаль
Класс языка императивный, структурированный
Тип исполнения компилируемый
Появился в 1970
Автор Никлаус Вирт
Расширение файлов .pas для файлов кода, .inc для заголовочных файлов.
Система типов статическая, сильная, безопасная [1]
Основные реализации: CDC 6000, ICT 1900, Pascal-P, PDP-11, PDP-10, IBM System/370, HP, Free Pascal, GNU, PascalABC.NET
Диалекты UCSD, Turbo, Delphi
Испытал влияние Алгол
Повлиял на Модула-2, Оберон, Компонентный Паскаль, Ада, Object Pascal, Java[2][3][4], Oxygene

Паска́ль (англ. Pascal) — один из наиболее известных языков программирования[5], используется для обучения программированию в старших классах и на первых курсах вузов, является базой для ряда других языков.

История

Язык Паскаль был создан Никлаусом Виртом в 1968—1969 годах после его участия в работе комитета разработки стандарта языка Алгол-68. Язык назван в честь французского математика, физика, литератора и философа Блеза Паскаля, который создал одну из первых в мире механических машин, складывающую два числа. Первая публикация Вирта о языке датирована 1970 годом; представляя язык, автор в качестве цели его создания указывал построение небольшого и эффективного языка, способствующего хорошему стилю программирования, использующему структурное программирование и структурированные данные.

Последующая работа Вирта была направлена на создание на основе Паскаля языка системного программирования, с сохранением возможности вести на его базе систематический, целостный курс обучения профессиональному программированию[6]. Результат этой работы — язык Модула-2.

Реализации и диалекты

UCSD Pascal

В 1978 году в Калифорнийском университете в Сан-Диего была разработана система UCSD p-System, включавшая порт компилятора Вирта с языка Паскаль в переносимый p-код, редактор исходных кодов, файловую систему и прочее[7], а также реализовывавшая значительное число расширений языка Паскаль, такие как модули, строки символов переменной длины, директивы трансляции, обработка ошибок ввода-вывода, обращение к файлам по именам и другое. Впоследствии основные реализации языка Паскаль основывались на этом диалекте.

Object Pascal

В 1986 году фирма Apple разработала объектное расширение языка Паскаль, получив в результате Object Pascal. Он был разработан группой Ларри Теслера, который консультировался с Никлаусом Виртом.

Turbo Pascal и Object Pascal

В 1983 году появилась первая версия интегрированной среды разработки Turbo Pascal фирмы Borland, основывавшаяся на одноимённой реализации Паскаля.

В 1989 году объектное расширение языка было добавлено в Turbo Pascal версии 5.5.

Последняя версия (7.0) была переименована в Borland Pascal.

Объектные средства были позаимствованы из Object Pascal от Apple, языковые различия между объектным Turbo Pascal 5.5 и Object Pascal от Apple крайне незначительны.

Почти в то же самое время, что и Borland, Microsoft выпустил свою версию объектно-ориентированного языка Паскаль.[8][9] Эта версия Паскаля не получила широкого распространения.

Дальнейшее развитие реализации Паскаля от Borland породило вариант Object Pascal от Borland, впоследствии, в ходе развития среды программирования Delphi, получивший одноимённое название.

Современные версии Object Pascal

Важным шагом в развитии языка является появление свободных реализаций языка Паскаль Free Pascal и GNU Pascal, которые не только вобрали в себя черты множества других диалектов языка, но и обеспечили чрезвычайно широкую переносимость написанных на нём программ (например GNU Pascal поддерживает более 20 различных платформ, под более чем 10 различными операционными системами, Free Pascal обеспечивает специальные режимы совместимости с различными распространёнными диалектами языка, такими как Turbo Pascal (полная совместимость), Delphi и другими).

Начиная с Delphi 2003, создана реализация языка для платформы .Net, хотя разработчики продолжают использовать Delphi более ранних версий.

О коммерческих разработках на Free Pascal, GNU Pascal и TMT Pascal на данный момент известно мало.

Кроме того, в Южном федеральном университете разработан PascalABC.NET — язык программирования Паскаль, включающий большинство возможностей языка Delphi, а также ряд собственных расширений. Он основан на платформе Microsoft.NET и содержит практически все современные языковые средства: классы, перегрузку операций, интерфейсы, обработку исключений, обобщенные классы и подпрограммы, сборку мусора, лямбда-выражения.

Особенности языка

Особенностями языка являются строгая типизация и наличие средств структурного (процедурного) программирования. Паскаль был одним из первых таких языков. По мнению Вирта, язык должен способствовать дисциплинированному программированию, поэтому, наряду со строгой типизацией, в Паскале сведены к минимуму возможные синтаксические неоднозначности, а сам синтаксис автор постарался сделать интуитивно понятным даже при первом знакомстве с языком.

Тем не менее, первоначально язык имел ряд ограничений: невозможность передачи функциям массивов переменной длины, отсутствие нормальных средств работы с динамической памятью, ограниченная библиотека ввода-вывода, отсутствие средств для подключения функций, написанных на других языках, отсутствие средств раздельной компиляции и т. п. Подробный разбор недостатков языка Паскаль того времени был выполнен Брайаном Керниганом в статье «Почему Паскаль не является моим любимым языком программирования»[10] (эта статья вышла в начале 1980-х, когда уже существовал язык Модула-2, потомок Паскаля, избавленный от большинства его пороков, а также более развитые диалекты Паскаля). Некоторые недостатки Паскаля были исправлены в ISO-стандарте 1982 года, в частности, в языке появились открытые массивы, давшие возможность использовать одни и те же процедуры для обработки одномерных массивов различных размеров.

Однако многие недостатки языка не проявляются или даже становятся достоинствами при обучении программированию. Кроме того, по сравнению с основным языком программирования в академической среде 1970-х (которым был Фортран, обладавший гораздо более существенными недостатками), Паскаль представлял собой значительный шаг вперёд. К 1980-м годам Паскаль стал основой для многочисленных учебных программ, в отдельных случаях на его основе были созданы специализированные обучающие языки программирования, так, в начале 1980-х годов в СССР для обучения школьников основам информатики и вычислительной техники Андрей Ершов разработал алголо-паскалеподобный «учебный алгоритмический язык».

Наиболее известной реализацией Паскаля, обеспечившей широкое распространение и развитие языка, является Turbo Pascal фирмы Borland, выросшая затем в объектный Паскаль для DOS (начиная с версии 5.5) и Windows и далее в Delphi, в которой были внедрены значительные расширения языка.

Стандарты

После начала использования Паскаля в 1970 году и появления реализаций, расходящихся не только в дополнениях, но и в синтаксисе, был поднят вопрос о стандартизации языка. Стандарт языка был разработан Никлаусом Виртом в 1974 году совместно с Кетлин Йенсен (Kathleen Jensen).[11] В дальнейшем, были приняты международный стандарт от ISO и американский от ANSI. На данный момент, выделяют три принципиально разных стандарта: Unextended Pascal (исходный), Extended Pascal (расширенный), Object-Oriented Extensions to Pascal (объектно-ориентированное расширение Паскаля).

Стандарты языка Pascal: исходный, международные ISO и американские ANSI
Название Вариант Кем/где разработан Год создания
Pascal Standard исходный Н. Вирт, Кетлин Йенсен 1974
Pascal Standard исходный ISO 7185:1983
ANSI/IEEE 770X3.97:1983
1982
Unextended Pascal исходный ISO 7185:1990 1989
Extended Pascal расширенный ANSI/IEEE 770X3.160:1989 1989
ISO/IEC 10206 1991
Object-Oriented
Extensions to Pascal[12]
объектно-ориентированное расширение ANSI/X3-TR-13:1994 1993

Одним из главных дополнительных свойств объектно-ориентированного расширения Extended Pascal стала модульность и средства, облегчающие раздельную компиляцию.

Стандартизация языка была запаздывающей по отношению к реальному появлению в языке тех или иных возможностей. Коммерческие реализации расширяли стандартный Паскаль; так было сделано в UCSD Pascal, модификации Object Pascal фирмой Apple, Turbo Pascal от Borland (незначительно модифицированная версия Apple) и его ответвлений. Ни одна из распространённых коммерческих реализаций Паскаля не соответствует в точности ни одному из официальных стандартов языка.

Синтаксис и языковые конструкции

Паскаль, в его первоначальном виде, представляет собою чисто процедурный язык и включает в себя множество алголоподобных структур и конструкций с зарезервированными словами наподобие if, then, else, while, for, repeat и т. д. Тем не менее, Паскаль также содержит большое количество возможностей для структурирования информации и абстракций, которые отсутствуют в изначальном Алголе-60, такие как определение типов, записи, указатели, перечисления, и множества. Эти конструкции были частично унаследованы или инспирированы от языков Симула-67, Алгол-68[источник не указан 1978 дней], созданного Никлаусом Виртом AlgolW (англ.)русск. и предложены Хоаром.

В современных диалектах (Free Pascal) доступны такие операции, как перегрузка операторов и функций.

Hello, world!

Программы на Паскале начинаются с ключевого слова Program и следующего за ним имени программы с точкой с запятой (в некоторых диалектах является необязательным),
за именем может в скобках следовать список внешних файловых дескрипторов («окружение») в качестве параметров;
за ним следует тело программы, состоящее из секций описания
констант (Const),
типов (Type),
переменных (Var),
объявлений процедур (Procedure)
и функций (Function)
и следующего за ними блока операторов, являющегося точкой входа в программу.
В языке Паскаль блок ограничивается ключевыми словами begin и end.
Операторы разделяются точками с запятой,
после тела помещается точка,
служащая признаком конца программы.

Регистр символов
в Паскале не имеет значения.

Таким образом, простейшая («пустая») программа на Паскале будет выглядеть следующим образом:

Блез Паскаль — Вікіпедыя

Блез Паска́ль (фр.: Blaise Pascal; 19 чэрвеня 1623, Клермон-Феран — 19 жніўня 1662, Парыж) — французскі філосаф і літаратар, матэматык, фізік i крэацыяніст.

Стварыў вылічальную машыну (працу над якой распачаў у 1642 годзе), якая атрымала назву «паскаліна». Устанавіў асноўны закон гідрастатыкі, падцвердзіў меркаванне Эванджэліста Тарычэлі пра існаванне атмасфернага ціску. У палове жыцця адышоў ад вывучэння прыродазнаўчых навук і зацікавіўся філасофіяй і рэлігіяй, схіляўся да янсенізму.

З 1655 жыў у кляштары янсеністаў. Аўтар філасофскіх трактатаў і сатырычных твораў. У філасофскіх творах — «Думкі» (апубл. 1669) і інш. выказваў ідэі аб трагічнасці і кволасці чалавека, які знаходзіцца паміж двума бяздоннямі — бясконцасцю і мізэрнасцю («чалавек — часцінка, якая мысліць»). Выступаў за аўтаномію навукі ў адносінах да філасофіі, сцвярджаў каштоўнасць эксперыментальнага метаду. Лічыў, што «чалавек прызначаны для бясконцасці», а розум павінен падначальвацца фактам. Шлях спасціжэння таямніц быцця, выратавання чалавека ад адчаю бачыў у хрысціянстве. Палеміка з езуітамі адлюстравалася ў «Лістах да правінцыяла» (1656-57) — шэдэўры французскай сатырычнай прозы.

Яго імем названа мова праграмавання — паскаль, і адзінка ціску — паскаль.

Вядомасць атрымала і яго сястра Жаклін Паскаль.

Зноскі

  1. 1,01,11,21,31,41,5 https://www.biography.com/people/blaise-pascal-9434176 Праверана 29 жніўня 2018.
  2. 2,02,1 Bibliothèque nationale de France data.bnf.fr: платформа адкрытых дадзеных — 2011. Праверана 10 кастрычніка 2015.
  3. 3,03,1 Blaise Pascal // SNAC — 2010. Праверана 9 кастрычніка 2017.
  4. ↑ Blaise Pascal // Find a Grave — 1995. Праверана 9 кастрычніка 2017.
  5. ↑ Record #11918679x // general catalog of BnF Праверана 21 сакавіка 2018.
  6. ↑ Blaise Pascal // Discogs — 2000. Праверана 9 кастрычніка 2017.
  7. Аверинцев С. С. Паскаль Блез // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 19 : Отоми — Пластырь. — С. 260–261.
  8. Аверинцев С. С. Паскаль Блез // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 19 : Отоми — Пластырь. — С. 260–261. Праверана 26 лютага 2017.

{2}}}}

Эквивалент 10 –5 бар, 10 бар, 9,86923 · 10 –6 атмосфера и 1,01971621 · 10 -4 metros de columna de agua. En muchas aplicaciones prácticas se usan frecuentemente el kilopascal (kPa = 10 3 Pa) y el megapascal (MPa = 10 6 Pa)

La unidad fue nombrada en homenaje a Blaise Pascal, eminente matemático, físico y filósofo francés.

Múltiplos del SI [редактор]

Продолжение уна табла де лос múltiplos y submúltiplos del Sistema Internacional de Unidades.

Múltiplos del Sistema Internacional para pascal (Па)
Submúltiplos Múltiplos
Доблесть Símbolo Nombre Доблесть Símbolo Nombre
10 −1 Па дПа деципаскаль 10 1 Па даПа декапаскаль
10 −2 Па сПа сантипаскаль 10 2 Па гПа гектопаскаль
10 −3 Па мПа милипаскаль 10 3 Па кПа килопаскаль
10 −6 Па мкПа микропаскалей 10 6 Па МПа мегапаскаль
10 −9 Па нПа нанопаскаль 10 9 Па ГПа гигапаскаль
10 −12 Па пПа пикопаскаль 10 12 Па ТПа терпаскаль
10 −15 Па фПа фемтопаскаль 10 15 Па ппа петапаскаль
10 −18 Па апа аттопаскаль 10 18 Па EPa эксапаскаль
10 −21 Па zPa зептопаскаль 10 21 Па ZPa зеттапаскаль
10 −24 Па лет йоктопаскаль 10 24 Па YPa йоттапаскаль
Prefijos comunes de unidades están en negrita.

Esta unidad del Sistema International es nombrada así en честь Блеза Паскаля. En las unidades del SI cuyo nombre proviene del nombre propio de una persona, la primera letra del símbolo se escribe con mayúscula ( Pa ), en tanto que su nombre siempre empieza con una letra minúscula ( pascal el ), salvo en caso de que inicie una frase o un título.

Usos comunes [редактор]

Эль-килопаскаль (кПа) — это единица измерения давления, эквивалентная 1 000 паскалей.

Гектопаскаль (гПа) — это единица измерения давления, эквивалентная 100 паскалям. Es usado por su Equivalencia con el milibar.

Эл мегапаскаль (МПа), оценка 10 6 , эквивалент Н / мм 2 . Se utiliza generalmente para cálculo de cimentaciones y secciones resistentes en estructuras, donde las resistencias suelen darse en N / mm 2 y las stretches o esfuerzos sobre el terreno en MPa.

  • 1 МПа = 1000000 Па
  • 1 МПа = 1 Н / мм 2
  • 1 МПа = 10,197 кгс / см [2]

Orden de magnitud [редактировать]

Эль-паскаль-эс-уна unidad muy pequeña para la vida cotidiana.1 Pa es aproximadamente la presión que ejerce una capa de una décima de milímetro de agua sobre la superficie sobre la que repose (sometida a la gravedad en la superficie terrestre). Una gota de agua en reposo puede ejercer una presión de 25 Pa; una persona en pie puede hacer una presión sobre el suelo de unos 15 000 Па; y la presión de suministro de agua en una red urbana puede ser de 500 000 Pa. [ cita Requerida ]

Debido a la pequeñez del pascal en la práctica, esa es la razón de que en muchas relaciones pradás la ingeniería estructural, la resistencia de materiales y la ingeniería mecánica se prefiere como unidad práctica el megapascal (MPa) Definida como 10 6 Pa.{2}}}}

Por lo que es sencillo dar una noción intuitiva rápida de lo que supone el MPa pensando en fuerza distribuida en áreas de unos pocos milímetros.

Список литературы [редактор]

  1. ↑ Roller, Duane E. (Mayo de 1986). Física . Реверте. ISBN 978-84-291-4339-3 . Consultado el 29 de noviembre de 2019.
  2. ↑ [1] Hormigón armado . Escrito por Alfredo Páez. стр. 9. books.google.es

Véase también [редактор]

,

Паскаля — Википедия

aus Wikipedia, der freien Enzyklopädie

Zur Navigation Springen
Зур Суше спринген

Pascal bezeichnet:

  • Pascal (Vorname), einen männlichen Vornamen
  • Pascal (Einheit), eine abgeleitete SI-Einheit des Drucks
  • Паскаль (Programmiersprache), eine Programmiersprache
  • Pascal (Mondkrater), einen Einschlagskrater auf dem Mond, benannt nach Blaise Pascal
  • Pascal (Film), einen Film от Terence Young aus dem Jahr 1969
  • (4500) Pascal, einen nach Blaise Pascal benannten Asteroiden
  • Pascal Blanc, eine weiße Rebsorte
  • Паскаль Нуар, eine rote Rebsorte
  • Automobiles Pascal, einen ehemaligen französischen Automobilhersteller
  • Паскалей Барометр, Lehrstück der Lehrkunstdidaktik
  • Pascal-Prozess, ein Strafprozess vor dem Landgericht Saarbrücken um das Verschwinden und den mutmaßlichen Mord an einem Jungen namens Pascal
  • Pascalsche Wette
  • Île Pascal, Insel vor der Küste des Adélielands, Antarktika

Pascal ist der Familienname Folgender Персонал:

  • Эми Паскаль (* 1958), US-amerikanische Unternehmerin
  • Блез Паскаль (1623–1662), französischer Mathematiker, Physiker, Literat und Philosoph
  • Карло Паскаль (1866–1926), italienischer Klassischer Philologe
  • Кристель Паскаль (* 1973), französische Skirennläuferin
  • Кристин Паскаль (1953–1996), französische Schauspielerin und Regisseurin
  • Клод Паскаль (1921–2017), französischer Komponist
  • Клод Паскаль (Comiczeichner) (1931–1993), französischer Comiczeichner
  • Эрнесто Паскаль (1865–1940), italienischer Mathematiker
  • Ertha Pascal-Trouillot (* 1943), haitianische Richterin und Politikerin; Präsidentin von Haiti
  • Этьен Паскаль (1588–1651), französischer Anwalt, Verwaltungsbeamter und Mathematiker, Vater von Blaise Pascal
  • Франсин Паскаль (* 1938), amerikanische Kinder- und Jugendbuchautorin
  • Габриэль Паскаль (1891–1954), ungarischer Produzent, Regisseur, Drehbuchautor und Schauspieler
  • Жизель Паскаль (1921–2007), französische Schauspielerin
  • Жаклин Паскаль (1625–1661), französische Nonne
  • Жан Паскаль (* 1982), haitianisch-kanadischer Boxer
  • Жан-Клод Паскаль (1927–1992), дизайнер моды, Schauspieler und Sänger
  • Жан-Луи Паскаль (1837–1920), französischer Architekt der Beaux-Arts-Tradition
  • Жозеф Секрет Паскаль-Валлонг (1763–1806), французский генерал дер Пионье
  • Мадлен Паскаль (* 1946), Schweizer Sängerin
  • Marie-Georges Pascal (eigentlich: Marie-Georges Charlotte Faisy ; 1946–1985), französische Schauspielerin
  • Оливия Паскаль (* 1957), deutsche Schauspielerin
  • Патрик Паскаль (* 1974), nigerianischer Fußballspieler
  • Поль Паскаль (1880–1968), französischer Chemiker
  • Педро Паскаль (* 1975), US-amerikanischer Schauspieler
  • Петра Паскаль (* 1934), deutsche Sängerin
  • Рене Паскаль (* 1953), deutscher Schlagersänger
  • Рой Паскаль (1904–1980), английский германист
  • Susan Pascal, US-amerikanische Jazzmusikerin

Siehe auch:

,

Pascal — Википедия

Ar pascal (simbol: Pa ) eo unanenn SI ar gwask. Kevatal eo gant un newton dre metr karrez. Armemes unanenn a vez implijet c’hoazh evit muzuliañ ar striv, modul Young hag al lastikder.

1 паскаль (Па) = 1 Н / м 2 = 1 Дж / м 3 = 1 кг · м –1 · с –2

Lieskement Anv Симбол Lieskement Anv Симбол
10 0 паскаль Па
10 1 декапаскаль даПа 10 -1 десипаскаль дПа
10 2 гектопаскаль гПа 10 -2 сантипаскаль сПа
10 3 килопаскаль кПа 10 -3 милипаскаль мПа
10 6 мегапаскаль МПа 10 -6 микропаскаль мкПа
10 9 гигапаскаль ГПа 10 -9 нанопаскаль нПа
10 12 терпаскаль ТПа 10 -12 пикопаскаль пПа
10 15 петапаскаль ппа 10 -15 фемтопаскаль фПа
10 18 egzapascal EPa 10 -18 атопаскаль аПа
10 21 зетапаскаль ZPa 10 -21 зептопаскаль zPa
10 24 йотапаскаль YPa 10 -24 йоктопаскаль лет

Anvet eo bet unanenn diwar Blaise Pascal, ar matematikour, fizikour ha prederour gall dreist.

1 мегапаскаль (МПа) = 1000000 Па = 1 Н / мм 2 .

Ar gwask atmosferek standart zo 101325 Па = 101,325 кПа = 1013,25 гПа = 1013,25 мбар = 760 торр (ISO 2533).

E pad pell e voe muzuliet ar gwask atmosferek e milibar gant ar veteorologourien dre ar bed. Goude ma voe degaset an SI e voe gwelloc’h gant kalz anezho mirout an talvoudoù boas evit ar gwask. Setu perak e vez implijet an hektopascal hiziv-an-deiz gant ar veteorologourien evit an aerwask, dre m’eo kevatal an hektopascal gant ar milibar, tra ma vez roet gwaskoù damheñvel e kilopascal en holl dachennoù e le’e dost ma, ne vez ket graet gant ar rakger hekto.

1 гектопаскаль (гПа) = 100 Па = 1 мбар.
1 килопаскаль (кПа) = 1000 Па = 10 гПа.

Er sistem mts soviedel kozh e oa unanenn gwask ar pieze a zo kevatal gant ur c’hilopascal.

,

Паскаль — Википедия

Nuvola apps important orange.svg
曖昧さ回避 こ の 項目 で は 、 プ ロ グ グ 言語 に つ い て い ま す。 そ の 他 の 用法 に つ い て は 「パ ス ル (曖昧 さ) 覧

■ カ テ ゴ リ / ■ テ ン プ レ ー ト

Паскаль (パ ス カ ル) は, 1970 年 に 発 表 さ れ た プ ロ グ ラ ミ ン グ 言語. ニ ク ラ ウ ス · ヴ ィ ル ト に よ り 構造 化 プ ロ グ ラ ミ ン グ と し て 設計 · デ ザ イ ン さ れ た. 名称 は, ブ レ ー ズ · パ ス カ ル に ち な む.

АЛГОЛ 、 АЛГОЛ W を ベ ー ス し 、 簡 素 だ が よ く 仕 様 (構 文 と) を 持 つ。 プ ロ グ グに し て い る と 批判 も さ れ た.
言語 的 に は, 自身 の コ ン パ イ ラ を 自身 で 書 け る と い っ た, 言語 処理 系 の ブ ー ト ス ト ラ ッ プ を 備 え, 多 く の # 実 用 プ ロ グ ラ ム 例 を 持 っ て い る.

言語 仕 様 [編 集]

教育 を 主 目的 と し つ つ, コ ン パ イ ラ が 記述 で き る 程度 に 強力 な 言語 を 目 指 し, 当初, ヴ ィ ル ト 自身 が Паскаль コ ン パ イ ラ を Паскаль 自身 で 書 い て み せ, そ の 能力 を 示 し た (後 の Модуле-2 で は, オ ペ レ ー テ ィ ン グ シ ス テ ムを Modula-2 で 書 い て み せ た)。 当時 FORTRAN 以外 の コ ン パ さ れ る 機械 語 が 化 が 難 し と てす る い [ 要 出典 ]

Pascal の 単 例 え 構 文 文 LL (1) で あ こ 900名 札, 定 数, 型 名, 変 数, サ ブ ル ー チ ン [注 釈 2] は 使用 に 先 立 っ て 定義 し て お く 必要 が あ る. ポ イ ン タ を 用 い た リ ス ト の よ う な 型 の 定義 や, 交互 に サ ブ ル ー チ ン が 呼 び 合 う た め には, 例外 的 な 構 文 を 使 わ ね ば な ら な い. ポ イ ン タ に 限 っ て は, 参照 さ れ る 型 の 定義 の 前 に, そ の 型 を 参照 す る よ う な 定義 が で き た. ま た, サ ブ ル ー チ ン の 定義 部分 だ け を 先 に 記述す る 方法 で 解決 し た.

そ の 結果, パ ー サ は LL (1) パ ー サ で あ り, バ ッ ク エ ン ド は い わ ゆ る ワ ン パ ス コ ン パ イ ラ で あ っ た [注 釈 3] . な お, 他 言語 の コ ン パ イ ラ で は, 2 回 以上 走 査 を 行 う マ ル チ パ ス 形式 の も のが 多 か っ た. マ ル チ パ ス 形式 で は, 最初 の 走 査 で 識別 子 等 の 情報 を 中心 に 情報 収集 を 行 い, 後 続 の 走 査 で そ れ ら の 情報 を 参照 し つ つ 実 行 フ ァ イ ル を 生成 す る た め, コ ン パ イ ル 速度 面 で は 不利 だ が,最適 化 の 点 で 有利 と な る. 絶望 的 に 遅 い フ ロ ッ ピ ー デ ィ ス ク を 作業 デ ィ ス ク と す る ユ ー ザ が 多 か っ た 初期 の パ ー ソ ナ ル コ ン ピ ュ ー タ で は, ワ ン パ ス コ ン パ イ ラ で あ る こ と は 大 い に 利 点 と な っ た.
な お, Турбо Паскаль の 高速 性 は, ア セ ン ブ ラ で 記述 さ れ て い た こ と も 一 因 で あ る が, Паскаль の 簡潔 な 仕 様 を 活 か し メ モ リ を 使 え る 限 り 使 っ て フ ァ イ ル ア ク セ ス を 最小 限 に 留 め る こ と で 実 現 さ れ た.

алгол 由来 の 制 御 構造, サ ブ ル ー チ ン の 中 に, そ の サ ブ ル ー チ ン 内 か ら の み 見 え る ロ ー カ ル な 変 数, そ の サ ブ ル ー チ ン 内 か ら の み 呼 び 出 せ る サ ブ ル ー チ ン 等 を 定義 で き る と い っ た, ス コ ー プ の 概念 と 再 帰 的 な 構 文 構造 (ブ ロ ッ ク 構造 と 呼 ぶ), 静 的 ス コ ー プ に よ る 参照 の 局 所 化 機能 を 持 つ. さ ら に, 豊 富 な デ ー タ 型 と, COBOL に 見 ら れ た 構造 体 を 含 む 新 し い デ ー タ 型 を 定義 で き る と い う 特 徴 も 持 っ て い る. レ コ ー ド 型 と ポ イ ン タ を 用 いて リ ス ト, 木 と い っ た デ ー タ 構造 を 自由 に 構築 す る こ と が で き る (二 分 木 # デ ー タ の 二 分 木 へ の 格納 法 の 例 参照). な お 由来 は 不明 だ が, 最後 に ピ リ オ ド を 付 け る と い う, 微妙 に алгол の 構 文と 違 う 点 が あ る.

Pascal の 注目 す べ き は 、 に お い て 型 名 名 の 順序 と た 記 記 法 で う う 。ALGOL を 源流 C 900 900. 「型 名 変 数 名」 と い う 順序 さ れ る。 一方 Паскаль で は 「 var x: int 」 と い う よ う な 、 「変 数」で あ る た め, ヴ ィ ル ト の 完全 な オ リ ジ ナ ル だ と は 言 い に く い が, 最初 に 述 べ た Алгол W で は Алгол と 同 様 で あ る の で, プ ロ グ ラ ミ ン グ 言語 へ の 導入 と し て は オ リ ジ ナ リ テ ィ が 高 い も の と 考 え ら れ る. こ の 点 に つ い て, Javaな ど は C 言語 の 構 文 の 小 改良 に と ど ま っ て い る が, Limbo や Go 言語 な ど C 言語 を 使 い 尽 し た 設計者 ら に よ る 新 言語 が, Pascal に 似 た 記 法 と し て い る こ と は 特 筆 事項 で あ ろ ​​う な. お、 АЛГОЛ 系 で は Ada も 変 数 な 型 の 記述 を 、 こ れ 文 と し て い る。 。Scala や Kotlin と い っ た Java VM 環境 Java VM 環境 で

コ ン パ イ ル 時 に で き る だ け 多 く の 不注意 に よ る 誤 り を 発 見 で き る, 強 く 型 付 け さ れ た (сильно типизированных) 言語 で あ り, ま た ハ ー ド ウ ェ ア を 隠 蔽 す る 思想 が 徹底 し て い る. た と え ば 集合 型, ポ イ ン タ 型 は そ れ ぞ れ ビ ッ ト マ ッ プと ア ド レ ス を 抽象 化 し た も の ​​と 考 え ら れ る. ま た Паскаль は 教育 用 と い う こ と も あ り, 最初 の 仕 様 で は 分割 コ ン パ イ ル や 外部 ラ イ ブ ラ リ の 利用 が 考慮 さ れ て い な か っ た. こ れ は 大規模 な プ ロ グ ラ ム を 記述 し た り,ハ ー ド ウ ェ ア を 直接 操作 す る プ ロ グ ラ ム を 記述 す る に は 不便 な 仕 様 で あ り, 入 出力 の 扱 い な ど 処理 系 に 依存 し な け れ ば な ら な い 部分 を 言語 の 中 に 抱 え る 結果 に 繋 が っ た. た と え ば フ ァ イ ル 型 変 数 に 特定 のフ ァ イ ル を 関 連 付 け る 標準 的 な 方法 は な い. ヴ ィ ル ト 自身 は Модуле-2 で こ れ ら の 要 請 に 応 え る 一方 で, Паскаль で は 実 装 の ベ ン ダ が そ れ ぞ れ 独自 の 拡 張 を 施 し て, 分割 コ ン パ イ ル や ハ ー ド ウ ェ ア の 直接 操作 を 可能 とし た が, こ の 部分 の 互換性 は 乏 し い.

実 用 プ ロ グ ラ ム 例 [編 集]

な も の に 、 TeX [注 釈 4] 、 初期 の Macintosh の オ ペ テ ィ ン グ シ ス テ よ び ア プ リ ケ ョ ン な ど あ る

処理 系 に 関 し て も 、 2019 年 現在 も 多 く の プ ラ ッ ォ ー ム に が あ る。

  • AVRco [2] — イ ク ロ プ ロ セ ッ サ 用 の Паскаль。
  • Delphi — 最 も メ ジ ャ ー な Pascal。
  • DWScript [3] — Delphi 用 の ス ク リ プ ト エ ン ジ ン。
  • Free Pascal — ー プ ン ソ ー ス Pascal。
  • GNU Pascal — ー プ ン ソ ー ス の Pascal。
  • IP Pascal [4] — Pascal を ベ ー ス に 拡 張 さ れ Pascal。
  • микропаскаль [5] — マ イ ク ロ プ ロ セ ッ サ 用 の Паскаль。
  • Modern Pascal [6] — Free Pascal で 書 か れ た マ ル チ プ ラ ッ ー ム の イ ン タ プ お よ び P-Code コ パ ラ。
  • NewPascal [7] — Lazarus / Free Pascal の フ ォ ー ク。
  • Open Sibyl [8] — Speedsoft Sibyl の オ ー プ ン ソ ー ス 実 装。
  • Кислород -.NET の Object Pascal。
  • PascalABC.NET [9] — .NET の Object Pascal。
  • Pascal Script [10] — Delphi ま た は Free Pascal プ ロ ジ ェ ク ト 使 え る ス ク リ プ ト ン ジ ン。
  • Pascal-P5 [11] — Pascal に 準 拠 し た フ ル セ ッ ト Pascal-P。
  • PICco [12] — イ ク ロ プ ロ セ ッ サ 用 Паскаль。
  • THINK Pascal [13] — Классическая MacOS 用 の 4.5d4 が 無償 公開 さ れ て い る。
  • Turbo Rascal [14] — Commodore 64/128 、 VIC-20 、 Nintendo フ ァ ミ リ ピ ュ ー タ 向 け の ク ス コ ン パ イ ラ。
  • Turbo51 [15] — 8051 マ イ ク ロ プ ロ セ ッ サ 用 の Паскаль。
  • Ultibo [16] — Raspberry Pi ベ ア メ タ ル プ ロ グ ラ ミ ン グ (Lazarus / Free Pascal の カ ス タ マ イ ズ)))
  • Vector Pascal [17] — MMX や AMD 3d Now ど の SIMD 命令 セ ッ ト 用 Pascal。
  • Virtual Pascal [18] — DOS 、 Windows 、 OS / 2 用
  • WDSibyl [19] — Speedsoft Sibyl の オ ー プ ン ソ ー ス 実 装。

初期 の 処理 系 実 装 [編 集]

最初 の Паскаль コ ン パ イ ラ は, CDC 6000 シ リ ー ズ 用 に 1970 年 に 書 か れ た 1 パ ス コ ン パ イ ラ で, そ れ 自身 が Паскаль で 書 か れ て い た .CDC 6000 シ リ ー ズ は 1 ワ ー ド が 60 ビ ッ ト の マ シ ン で あ っ た .Pascal には 、 メ モ リ を 節約 す る め め 合 わ せ 機能 (упаковать / распаковать) や 、 10 文字 (1 文字 は 6 ビ ッ ト) の 詰 め 合 わ 字 文字 列 で 900 900 900 存在 900 900 900の 集合 型 な ど CDC の ア ー キ チ ャ の 影響 を 受 け 所 が あ る 。CDC 用 の コ ン イ ラ は 、 extern 宣言 に て ラ 900 た 900

1972 年 か ら 1974 年 に か け て チ ュ ー リ ッ ヒ 工科 大学 で 書 か れ た Паскаль-П [23] は, Паскаль か ら Р コ ー ド へ の コ ン パ イ ラ と, Р コ ー ド イ ン タ プ リ タ か ら な る 中間 言語 コ ン パ イ ラ で, や は り Паскаль 自身 で 書 か れて い た. こ の こ と に よ り, 後 の Java が 異 な る ア ー キ テ ク チ ャ の 計算機 へ の 移植 が 進 ん だ の と 同 様, 多 く の 計算機 へ の 移植 が 進 ん だ. 中間 言語 コ ン パ イ ラ を 移植 す る た め に は, 仮 想 ス タ ッ ク マ シ ン で あ るР コ ー ド マ シ ン の エ ミ ュ レ ー タ を 移植 元 の 機械 で 開 発 し, コ ン パ イ ラ を 移植 先 の 機械 で コ ン パ イ ル す る だ け で 良 い 0,1970 — 80 年代 の 低速 な 計算機 で は, こ の よ う な 中間 言語 方式 で は 性能 が 不 十分 だ っ た.Pascal-П に は Паскаль-Р1 · Паскаль-P2 · Паскаль-Р3 · Паскаль-Р4 の 4 つ の バ ー ジ ョ ン が あ る が, い ず れ も Паскаль の サ ブ セ ッ ト 実 装 と な っ て い る.

1975 年 に ニ ク ラ ウ ト が イ ン タ プ あ る Pascal-S [24] を 書 い た。 サ ブ セ で あ.

同 じ く 1975 年 に カ リ フ ォ ル ニ ア 工科 大学 で Паскаль を 並列 動作 用 に 拡 張 し た Параллельное Паскаль が 開 発 さ れ, そ れ を 使 っ て シ ン グ ル ユ ー ザ の オ ペ レ ー テ ィ ン グ シ ス テ ム を 開 発 し, Паскаль が シ ス テ ム プ ロ グ ラ ミ ン グ に も 優 れ て い る こ と を 明 ら か にし た.

1978 年 に カ リ フ ォ ル ニ ア 大学 サ ン デ ィ エ ゴ 校 (UCSD) で Паскаль-P2 を ベ ー ス に し た UCSD Pascal が 開 発 さ れ た. こ れ は, 異 な る プ ラ ッ ト フ ォ ー ム に 移植 で き る カ ス タ ム オ ペ レ ー テ ィ ン グ シ ス テ ム (UCSD р-система) 上 で 実 行 可能 な バ ー ジ ョ ンで あ る 。Apple も ラ イ セ ン ス を 取得 し 、 Apple II や Apple III へ 移植 さ れ て い る。

日本 で は 、 1979 年 に シ ャ ー プ MZ シ リ ー ズ 向 け に 「Tiny PASCAL PALL」 と し て 発 て い る [26]

ISO で は Pascal を 1983 に ISO 7185 と し て 標準化 し 現在 は 1990 あ る。 対 応 す る JIS X 3008–1990 で 訂 1994 は1 が あ り, 後者 は 長 さ の 異 な る 配 列 を 引 数 に 取 る た め の 整合 配 列 が 使 え る [27] . ま た, 拡 張 規格 と し て ИСО / МЭК 10206 が тысяча девятьсот девяносто одна 年 に 策 定 さ れ た. 1993 年 の オ ブ ジ ェ ク ト指向 拡 張 の 規格 は ド ラ フ ト で 終 わ っ て い る.

ア ル ゴ リ ズ ム の 記述 に [編 集]

以前 な ら ば ALGOL が 使 わ れ た で あ ろ ​​う 、 文 や 等 に お け る ア ル ム の 記述 に ALGOL に 代 わ っ Pascal

ア ル ゴ リ ズ ム の 教科書 に [編 集]

Паскаль は, ア ル ゴ リ ズ ム の 教科書 に し ば し ば 使 わ れ た. ヴ ィ ル ト 自身 に よ る 『ア ル ゴ リ ズ ム + デ ー タ 構造 = プ ロ グ ラ ム』 を は じ め, エ イ ホ · ホ ッ プ ク ロ フ ト · ウ ル マ ン 『デ ー タ 構造 と ア ル ゴ リ ズ ム』 な ど は Паскаль を 使用 し て い る.

パ ー ソ ナ ル コ ン ピ ュ ー タ と Паскаль [編 集]

1970 パ コ で は Apple II や Z80 シ ス テ ム で 動作 す る UCSD Pascal が 動 い て い [28] 。UCSD Pascalの 拡 張 ・ ユ ニ ッ っ Modula-2 風 の 分割 コ ン パ な ど を サ ポ ー ト し り 言語 以外 に メ ニ っ た

ほ か に 、 デ ジ タ リ チ 社 の Pascal / MT + や JRT シ ス テ ム ズ 社 の JRT pascal (日本 で は ラ イ フ が αPascal

Turbo Pascal と そ の 後 継 [編 集]

1983 年 Borland が 発 売 し た Turbo Pascal は (当初 は Z80 マ シ ン CP / M で 動作 す る) 、 大 変 高速 な 1 パ ス コ ン パ 86 86 86 86 -DOS) が リ リ ー ス さ れ, 1980 年代 後 半 ~ 1990 年代 前 半 に 一般 個人 が 所有 す る パ ー ソ ナ ル コ ン ピ ュ ー タ の 環境 と し て 最 も 数 の 多 か っ た MS-DOS に お い て 大 き な 人 気 を 得 た. ビ ル ド の 高速 さ は, 「コ ン パ イ ラ は,コ ン パ イ ル 時間 が あ る の で 不便 だ 」と い う 意識 を, 十分 に 速 い 環境 で あ れ ば た い し て 気 に な ら な い の だ, と い う 事 実 を 示 し て 塗 り 替 え た. さ ら に WordStar 風 の キ ー 操作 を 持 っ た, 当時 と し て は 高 機能 なフ ル ス ク リ ー ン エ デ ィ タ を 備 え て い な が ら 低 価 格 で あ っ た た め, 日本 で は 「フ ル ス ク リ ー ン エ デ ィ タ を 買 う と, お ま け に 高速 な Паскаль コ ン パ イ ラ が 付 い て く る」 と ま で 言 わ れ た ほ ど で あ る. [ 要 出典 ]

「Турбо Паскаль」 は, 版 を 重 ね る に つ れ て モ ジ ュ ー ル 機能 や オ ブ ジ ェ ク ト 指向 の 拡 張 を 加 え, 「Паскаль 処理 系 の 実 装 と し て の 名 前」 と い う よ り も 「Паскаль を 拡 張 し た 言語 の 名 前」 と な っ た. オ ブ ジ ェ ク ト指向 の 拡 張 は や が Object Pascal と い う 言語 と し て 認知 れ に な っ た 。Borland は Object Pascal の 開 発 環境 を さ Windows 向

Turbo Pascal と Delphi の 成功 に よ 、 互換 を 謳 っ た 実 さ れ い。 用 用 て Speed ​​Pascal 、 Virtual Pascal広 い 範 囲 の プ ッ ト ー ム で 動作 す る 。ISO 標準 Pascal を 意識 し た も の ​​で は 、 GNU Pascal が あ る。 ま た Borland 自身 Linux

よ う Borland の 成功 」語 ら れ が ち で は 際 の と こ ろ Turbo Pascal の 発 者 ン ヘ ル バ グ Microsoft で VJ ++ な ど を 担当 し た 後 C # を 開 発 し て い る 。C # は 、 C ++ と Java の 基本 文法 や をDelphi お よ び Borland C ++ Builder の 影響 も あ る [29] が 、 「Object Pascal の ブ ロ ッ ク 表 記 な ど を C 言語 風 に 置 き 換 と 説明 す る の

Macintosh と Pascal [集]

当初, Macintosh に は セ ル フ 開 発 環境 は な く, シ ス テ ム の 開 発 お よ び ア プ リ ケ ー シ ョ ン の ク ロ ス 開 発 用 プ ラ ッ ト フ ォ ー ム と し て, も っ ぱ ら Лиза 上 で IDE の Lisa Workshop を 使用 し た .Lisa の 公式 開 発 言語 は Pascal だ っ た た め Macintosh Toolbox と 呼 ぶ APIに お い て も, そ の 呼 び 出 し 手法 が Pascal に 準 拠 し て い た の は こ う し た 理由 に よ る .Lisa Pascal は Silicon Valley Software 社 の 68000 用 ネ イ テ ィ ブ コ ー ド コ ン パ イ ラ を ラ イ セ ン ス 取得 し た も の ​​で, 後 に オ ブ ジ ェ ク ト 指向 を 取 り 入 れ た Clascal に 進化 す る.

後 に 登場 し た Macintosh 用 セ ル フ 開 発 環境 Workshop Macintosh программиста (英語 版) (МСР) に は ヴ ィ ル ト と компании Apple の ラ リ ー · テ ス ラ ー 率 い る チ ー ム が 開 発 し た Object Pascal が 含 ま れ て い た. こ れ は Clascal の 言語 仕 様 を 整理・ 発 展 さ せ た も の ​​で で か れ て ア プ リ ケ ー シ と Adobe Photoshop が あ る。

後 継 や 派生 [編 集]

ニ ク ラ ス · ヴ ィ ル ト 自身 に よ っ て, Паскаль や 他 の 言語 の 経 験 に も と づ き, 後 継 と 言 え る 言語 が 設計 さ れ て い る .Pascal と の 互換性 を 残 し た 拡 張 と い っ た よ う な ス タ イ ル で は な く, そ の た め 名 前 に も Паскаль を 含 めて い な い.

  • Modula — ジ ュ ー ル 化 な ど 指向 し た 。Modula-2 の 方 へ 移 っ た た め 実 質 未 上) の コ ン だ リ 900 900 900 900 900 900 900 900 900 900
  • Modula-2 — ジ ュ ー ル 化 な を 追加 し た。 ヴ は 、 Модула-2 だ け で オ ペ ー テ ィ ン グ シ ム を シ
  • Modula-3 — ブ ジ ェ ク ト 指向 な ど。
  • Оберон, Оберон-2 — を 拡 張 し て に す る の で は な 張 可能 に し て コ ア 部分 小 さ く す る 、 と と い 方向性 る と 方向性 方向性 14 »

    「本 物 の プ ロ グ ラ マ は Паскаль を 使 わ な い」 と い う エ ッ セ イ は, そ の タ イ ト ル だ け は 有名 だ が, Паскаль に つ い て は 実 の と こ ろ, 構造 化 プ ロ グ ラ ミ ン グ の 代名詞 の よ う な 感 じ で 引 き 合 い に 出 さ れ て い る だ け で あ り, そ の内容 に つ い て も, 当 の ハ ッ カ ー た ち か ら も 否定 と 肯定 が 半 々 と い っ た 所 で あ る (例 え ば ジ ャ ー ゴ ン フ ァ イ ル で は, 用語 集 本体 で は 否定 的 に, 附録 で は 肯定 的 に 言及 し て い る). 本 格 的 な 批判 の 文章と し て は 、 カ ー ニ ハ ン に よ る Почему Паскаль не мой любимый язык программирования [31] が あ る。

    初期 の 批判 に も か か わ ら ず Паскаль は 進化 し 続 け た. そ し て カ ー ニ ハ ン の 批判 ポ イ ン ト の 殆 ど は 商用 バ ー ジ ョ ン の Паскаль に 当 て は ま ら な く な っ た. 例 え ば 論文 Паскаля язык программирования [32] の Миф 6 節で 拡 張 Pascal の 言語 仕 様 に 基 き 、 論文 The Macintosh Programmer’s Workshop [33] で は 、 Object Pascal (MPW Pascal) の 言語 仕 様 に づ

    注 釈 [編 集]

    1. ^ こ れ は 、 プ ロ マ に 対 し て 不 親切 で あ る 実 際 に の 処理 系 が いに 名 前 が 使 え ず 、 数字 に よ る し か 使 え な い [ 要 出典 ]
    2. ^ Pascal に お い て は 手 続 き ( procedure ) ま た は 関 ( function ) と 呼 び し 式 の 中 う る
    3. ^ 似 た よ う な 長 所 さ れ た 処理 系 ・ 言語 に ー ト マ ス BASIC が あ る。
    4. ^ TeX は 特 に そ の 大規模 さ ら 、 ど ん な 実 装 な く と も 一 つ の TeX に よ っ あ 出 た
    5. ^ 本人 に よ れ Borland 社 内 で 、 「開 発 ツ ー ル で あ た リ ッ プ ・
    6. ^ 並列 (パ ラ レ ル) で は な い

    出典 [編 集]

    • Пер Бринч Хансен 『並行 動作 プ ロ ラ ム の 構造』 田中英 彦 訳 、 日本 コ ン ピ ュ ー タ 協会 〈ピ ュ ー ・ エ ン
    • Чарльз Энтони Ричард Хоар (1981-02).«Старая одежда императора». Сообщения журнала ACM (Нью-Йорк: ACM) 24 (2): 75-83. DOI: 10.1145 / 358549.358561.
    • K ・ イ ェ ン ゼ ン 、 N ・ ヴ ィ ル ト 『PASCAL』 原田 賢 、 培 風 〈情報 処理 シ ー ズ, 2〉 、 1981 年 、 第二 8ISBN 4563
    • Вирт, Никлаус 「プ ロ グ ラ グ 言語 : 要求 項目 と 評」 『Ада, C, Паскаль』 ア ラ ン ・ フ ォ イ ヤ ー;ナ レ イ ン ・ ゲ ハ ー ニ 宇井 康隆 訳 、 工 学 社 、 1986 年 、 305-325 頁 。ISBN 4875930844。
    • K ・ イ ェ ン ゼ ン 、 N ・ ヴ ィ ル ト 、 A.B.ミ ケ ル, J.F.マ イ ナ ー 『PASCAL』 原田 賢 一 訳 、 培 風 館 〈情報 処理 ー ズ, 2〉 、 1993 年 10 月 、 原 第 第 4 ISBN 4-563-01466-4。

    外部 リ ン ク [編 集]

    ,

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *